Батьківщина в нас одна-єдина. Це соборна Україна!

Україна — моя Батьківщина, одна-єдинаНаша єдина Батьківщина — рідна Україна

Моя Батьківщина — це Україна. Які б життєві обставини чи події не сталися, так буде завжди.

Батьківщина…. Кожен з нас вміщує в цьому слові стільки неповторних емоцій, спогадів, надій. При звуках цього слова у мене виникає безліч асоціацій — це наша мальовнича природа, наше неповторне культурне надбання, сила духу нашого народу. Це той край, який мене постійно вабить і притягує, як би далеко я не перебувала, місце, яке викликає почуття ностальгії та гордості, радості й туги. Це мій рідний край, рідна матінка-земля.

Батьківщина — це запахи трав і польових квітів з дитинства; друзі, яких я пам’ятаю стільки ж, скільки й саму себе; пейзажі, що найрідніше за все на світі, куди б я не виїжджала. Батьківщина — це те місце, де я почуваюся потрібною, адже тут мене люблять та на мене чекають. І коли я йду по знайомій з дитинства вулиці, то в обличчях дітлахів, що бігають у дворі, впізнаю їхніх батьків — своїх друзів, однокласників, сусідів… Батьківщина — це мій рідний дім, де мені затишно й комфортно, де я відчуваю себе в безпеці.

Моя Батьківщина — це Україна. Тут я народилася і саме тут мені б хотілося прожити своє життя. У майбутньому я планую завести сім’ю, народити дітей і бути абсолютно впевненою в тому, що в них буде блискуче майбутнє, вони будуть щасливі — тут, в Україні.

Я вважаю себе справжньою, щирою українкою, до нутра кісток. Україна — це для мене не просто частина землі, це частина мене самої, за яку я готова воювати. І не важливо, яким буде цей фронт — полем бойових дій або гарячою дискусією. Тому мені стає нестерпно гірко від того, що хтось, не маючи навіть елементарних знань про нашу Батьківщину, намагається її очорнити й робить це руками наших же співвітчизників. Так, можливо, наша державна влада недосконала, можливо, в неї є недоліки, але ж жодна нормальна людина не стане соромитися своєї матері, а вже тим більше не відмовиться від неї, попри наявні мінуси. І я вірю, що коли-небудь, в недалекому майбутньому, фраза «я люблю свою Батьківщину» не використовуватиметься нами як ярлик або щось обов’язкове, що потрібно сказати на публіку, з властивою таким умовам невпевненістю і деяким соромом. Ці слова будуть вимовлятися з гордістю.

Без Батьківщини людина стає сиротою, стає слабкою і незахищеною. Я люблю свою рідну країну й хочу, щоб мої діти завжди знали, що у них є місце, куди вони можуть повернутися, є рідна домівка, рідна мова, багата культурна та історична спадщина… Є Батьківщина.

Наша спільна Батьківщина — рідна Україна, єдина та неподільна. І хоча зараз вона переживає важкі часи, я вірю, що незабаром територіальну цілісність нашої держави буде відновлено. Не дарма у Державному Гімні України є такі слова: «Ще у нашій Україні доленька наспіє». 

А поки що ми, її вірні сини й дочки, молитимемося за неї, соборну мати Україну — одну на всіх, як оберіг.

Батьківщина в нас одна-єдина. Це соборна Україна!

Дивіться також:

Твір на тему «Батьківщина»

Твори на тему «Моя Батьківщина — Україна»

Твір про любов до Батьківщини, до своєї рідної землі

Твір на тему «Я люблю Батьківщину!»

Твір на тему «Батьківщину не вибирають»

Твір-опис рідного краю

Твір на тему «Рідний край»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>