Наша єдина Батьківщина — рідна Україна
Моя Батьківщина — це Україна. Які б життєві обставини чи події не сталися, так буде завжди.
Батьківщина…. Кожен з нас вміщує в цьому слові стільки неповторних емоцій, спогадів, надій. При звуках цього слова у мене виникає безліч асоціацій — це наша мальовнича природа, наше неповторне культурне надбання, сила духу нашого народу. Це той край, який мене постійно вабить і притягує, як би далеко я не перебувала, місце, яке викликає почуття ностальгії та гордості, радості й туги. Це мій рідний край, рідна матінка-земля.
Батьківщина — це запахи трав і польових квітів з дитинства; друзі, яких я пам’ятаю стільки ж, скільки й саму себе; пейзажі, що найрідніше за все на світі, куди б я не виїжджала. Батьківщина — це те місце, де я почуваюся потрібною, адже тут мене люблять та на мене чекають. І коли я йду по знайомій з дитинства вулиці, то в обличчях дітлахів, що бігають у дворі, впізнаю їхніх батьків — своїх друзів, однокласників, сусідів… Батьківщина — це мій рідний дім, де мені затишно й комфортно, де я відчуваю себе в безпеці.
Моя Батьківщина — це Україна. Тут я народилася і саме тут мені б хотілося прожити своє життя. У майбутньому я планую завести сім’ю, народити дітей і бути абсолютно впевненою в тому, що в них буде блискуче майбутнє, вони будуть щасливі — тут, в Україні.
Я вважаю себе справжньою, щирою українкою, до нутра кісток. Україна — це для мене не просто частина землі, це частина мене самої, за яку я готова воювати. І не важливо, яким буде цей фронт — полем бойових дій або гарячою дискусією. Тому мені стає нестерпно гірко від того, що хтось, не маючи навіть елементарних знань про нашу Батьківщину, намагається її очорнити й робить це руками наших же співвітчизників. Так, можливо, наша державна влада недосконала, можливо, в неї є недоліки, але ж жодна нормальна людина не стане соромитися своєї матері, а вже тим більше не відмовиться від неї, попри наявні мінуси. І я вірю, що коли-небудь, в недалекому майбутньому, фраза «я люблю свою Батьківщину» не використовуватиметься нами як ярлик або щось обов’язкове, що потрібно сказати на публіку, з властивою таким умовам невпевненістю і деяким соромом. Ці слова будуть вимовлятися з гордістю.
Без Батьківщини людина стає сиротою, стає слабкою і незахищеною. Я люблю свою рідну країну й хочу, щоб мої діти завжди знали, що у них є місце, куди вони можуть повернутися, є рідна домівка, рідна мова, багата культурна та історична спадщина… Є Батьківщина.
Наша спільна Батьківщина — рідна Україна, єдина та неподільна. І хоча зараз вона переживає важкі часи, я вірю, що незабаром територіальну цілісність нашої держави буде відновлено. Не дарма у Державному Гімні України є такі слова: «Ще у нашій Україні доленька наспіє».
А поки що ми, її вірні сини й дочки, молитимемося за неї, соборну мати Україну — одну на всіх, як оберіг.
Батьківщина в нас одна-єдина. Це соборна Україна!
Дивіться також:
Твори на тему «Моя Батьківщина — Україна»
Твір про любов до Батьківщини, до своєї рідної землі
Твір на тему «Я люблю Батьківщину!»