Твір «Друга світова війна»

Війна — це лихо для людстваТема: «Пам’ять про другу світову війну»

Війна – це жах… Війна – це руйнація… Війна – це смерть…

Велика Вітчизняна війна стала страшним випробуванням для нашого народу, і, не дивлячись на те, що з дня її закінчення пройшло не одне десятиліття, вона продовжує відгукуватися хворобливими відгомонами навіть в серцях тих, хто не застав її. Діди й прадіди віддавали свої життя, проливали кров заради порятунку своїх онуків і правнуків. На згадку про них щорічно проводяться мітинги та інші заходи, присвячені їхній перемозі над сильним, небезпечним і підступним ворогом.

На екрані телевізорів продовжують виходити фільми, що розповідають про Велику Вітчизняну війну. Декорації в цих картинах, як правило, сірі й тьмяні, навівають смуток і думки про швидку смерть більшості персонажів. Створюється враження, ніби запеклі бої не закінчилися кілька десятиліть тому, ніби вони все ще тривають, і невідомо, чи здобудуть наші війська перемогу, чи над нашим народом все ще нависає страшна загроза. Спостерігаючи за подіями такого фільму, навіть той, хто раніше не замислювався над всіма важкими втратами нашого народу, перейметься і почне поважати пам’ять своїх предків.

На жаль, молоде покоління найчастіше міркує таким чином: «Навіщо згадувати те, що було давним-давно? Чи не краще звертати увагу на сьогодення?». Дійсно, потрібно завжди рухатися вперед, на минулому не варто зациклюватися, але його треба пам’ятати. Адже саме ми, дівчата та юнаки, зобов’язані своєю свободою тим, хто відвоював її у загарбників, і неважливо, коли це сталося — понад сімдесят років тому або на минулому тижні.

Пам’ять — це все, що залишилося від тих сміливих бійців, крім кам’яних надгробків і могильних плит. Тільки ми, живі й молоді, в стані зберегти цю пам’ять і пронести крізь століття, передати нашим нащадкам, щоб ті в свою чергу передали її своїм. Це буде правильно, це буде справедливо щодо тих, хто одного разу залишив свою сім’ю, своє звичайне життя та відправився на фронт, щоб все втратити, але внести невеликий внесок, допомогти батьківщині зробити кілька кроків назустріч довгоочікуваній свободі.

Ми повинні розуміти — якщо не захищати свою країну, свій світ і свої сім’ї, не залишиться більше нічого. Не буде ані інтернету й соціальних мереж, ані продуктових магазинів і стильних бутиків, ані друзів та книг. Все в наших руках — саме це свого часу зрозуміли наші солдати-захисники.

Дивіться також:

Міні-твір «Україна майбутнього»

Твір «Майбутнє починається сьогодні»

Твір на тему «Людяність — це…»

Твір на тему «Добрі вчинки»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>