Твір на тему «Зимовий вечір»

Зимовий вечір у дворі

Зимовий вечір

На дворі січень. Я разом з подругою Наталкою повертаюся додому з музичної студії. Нам так добре вдвох, що складно розлучитися, і тому ми ще довго стоїмо та розмовляємо перед під’їздом. На вулиці непомітно темніє і запалюються ліхтарі. Настає довгий зимовий вечір.

Раптом нам на плечі починає легко падати м’який сніг. Я піднімаю очі до неба: в променях електричного світла кружляють та іскряться маленькі пухнасті сніжинки. Їх танець зачаровує мене. Коли я дивлюся на снігопад, мені здається, що моє тіло стає легким і невагомим, я немов відриваюся від землі й починаю повільно підніматися вгору, до хмар, з яких падають ці крижані кристали.

Замислившись, я навіть не відразу розумію, що моя подруга наполегливо гукає мене, бо я перестала відповідати на її запитання. Я прошу вибачення у Наталки за свою неуважність і пояснюю їй, що, занурившись у свої зимові мрії, я ніби зовсім втратила зв’язок з реальністю. Вона сміється і пропонує нам разом погуляти під снігом у дворі з її лабрадором Джеком.

Наталка веде Джека на повідці. Він акуратно ступає по свіжому снігу, потім піднімає свою кумедну мордочку вгору та намагається ловити сніжинки, що летять з неба. Коли це Джеку не вдається, він невдоволено фиркає і заривається в замет.

Ми з Наталкою, весело сміючись, опускаємося в сніг поруч з ним. Потім ми всі разом бігаємо по майданчику перед будинком: Джек дзвінко гавкає, Наталка намагається прицілитися і потрапити в мене сніжком, а я ховаюся в крижаному укритті, яке ще вчора змайстрували на дворі дітлахи.

Ось так непомітно проходить ще пара годин. Мама вже визирає з вікна та кличе мене додому вечеряти. Тепер нам з Наталкою, дійсно, час розлучатися, і тому ми знехотя прощаємося та розходимося по різних під’їздах.

Мої щоки червоні від морозу, а джинси й рукавиці мокрі від снігу. Дивлячись на мене, мама дуже переживає, що я можу захворіти, але я не боюся нічого. Зараз я відчуваю себе абсолютно щасливою. Вночі я ще довго дивлюся на снігопад з вікна, а потім засинаю з задоволеною посмішкою на обличчі.

Подібні твори:

Твір «Зимовий день»

Розповіді про зиму та твори на тему «Зима»

Твори-мініатюри про зиму

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>