Твір «Ліс взимку»

Ліс взимку

Опис лісу взимку

Для мене немає нічого більш чарівного й казкового, ніж ліс взимку. Зимовий ліс виглядає сонним, величним, немов зберігає великі давні таємниці природи. Адже недарма в стародавні часи слов’яни поклонялися лісу, деревам і всім звірям, що живуть у ньому.

Я дуже люблю гуляти по занесених снігом стежках, серед холодного й німого лісу, в якому через гілки дерев і темні лапи могутніх ялин завжди стоять синюваті сутінки. Ліс вдяг снігове пухнасте вбрання і терпляче чекає першого весняного тепла. Схилені під вагою білосніжних шат, гілки вигинаються арками, роблячи лісові доріжки схожими на незвичайно прекрасний замок Снігової Королеви.

Але ось майнула сіро-руда тінь, ковзнула по нерухомому стовбурі й, злетівши, зруйнувала таємниче диво, обдавши тебе сріблястим пилом. Хто ця маленька пустунка? Звичайно, це білочка. Вона зупинилася на чималій відстані та з цікавістю розглядає несподіваного гостя. Дуже шкода, що я не прихопив з собою жменьки горішків. Наступного разу обов’язково візьму з собою смачних гостинців для пухнастої красуні!

Ліс тихий і нерухомий, здається, що дерева сплять і бачать тепле літо, сповнене різних звуків і шерехів. Сниться їм, як дзижчать у задушливому повітрі комарі, як гучно стукає дятел та заливисто ллються пісні співочих пташок. Сниться аромат лісових трав і ягід, сонячні промені, що проникають крізь шумливі крони, й сопіння квапливого їжачка. Де тепер цей їжачок? Теж міцно спить в норі під корінням могутнього старого дерева.

Завмерла вся природа, але не втратила своєї краси. Чому мені так подобається ліс взимку? Мене приваблюють ті контрасти, які дарують зимові лісові прогулянки. Здавалося, вчора ліс був суворий, темний і сумний, але сьогодні виглянуло надзвичайно яскраве сонце, яке зовсім не гріє, але обіцяє обов’язковий прихід весни, і лісові хащі заграли, заіскрилися, немов новорічні іграшки. Білі стовбури берізок вирішили посперечатися в білизні зі сніговими заметами, а небо здивувало кришталевою і ніжною блакиттю.

Особливо гарний ліс, коли в сонячний зимовий день приїжджаєш покататися на лижах. У швидкому бігу, здається, що сонячні промені лоскочуть тобі ніс, стрункі березові стани миготять і танцюють уздовж траси, а сніг під лижами хрумтить, як застигла шоколадна глазур на морозиві.

А лижня все крутиться й крутиться найдовшою змією між похиленими деревами. Як легко дихається в лісі взимку! Повітря таке свіже й прозоре, що хочеться втягнути його в себе, як можна глибше. Ти дихаєш і не можеш надихатися, і, врешті-решт, не можеш зрозуміти, чому так закрутилася голова? Може, від пробіжки по лісу, може, від чистого повітря, а може — від зростального почуття свободи.

Засніжена мирна природа дарує відчуття спокою та дозволяє подумати про тисячу важливих речей, про які в щоденній міській суєті завжди забуваєш і відкладаєш на потім. Тому, коли мені хочеться побути на самоті й насолодиться тишею, я завжди йду в свій улюблений засніжений зимовий ліс.

Дивіться також:

Твір «Зимовий ліс»

Твір «Прогулянка до зимового лісу»

Природа взимку. Міні-твори, речення, 2-3-4-5 класи

Твори-мініатюри про зиму

Твір «За що я люблю ліс?»

Твір-опис зими

Твір «Чарівниця-зима»

Твір «Зимовий день»

Розповіді про зиму та твори на тему «Зима»

Твір-опис лісу на тему «Ліс у різні пори року»

Опис лісу у художньому стилі

Загрузка...

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Загрузка...