Твір на тему «Літній дощ»

Опис літнього дощу

Літній дощ

Ясний, теплий, сонячний день, сонце світить так яскраво, як ніби в останню зміну та скоро воно піде додому. Абсолютно несподівано набігають хмари, стрімко й зосереджено, вони такі темні, важкі. Дивлячись на них, розумієш — пощади не буде. Буде дощ. Сильний, гучний, галасливий і веселий літній дощ з його звичним хуліганським розкиданням гілок дерев по дорогах, грюкотом шибок і величезними калюжами, які випаровуються швидше, ніж спогади про сам дощ.

Ніби підтверджуючи свої неабиякі наміри, десь, поки ще далеко, гримить грім. Перехожі додають крок, попутно озираючись у пошуках можливого притулку, якщо від дощу все-таки втекти не вийде.

Ось блиснула блискавка та ще один громовий гуркіт, на цей раз вже набагато ближчий, немов пробурчав: «Ну, зараз почнеться!..» Як не чекай літнього дощу, як не виглядай на небі сполохи блискавок, як не закидай обличчя та не підставляй долоні в пошуках перших крапель — літній дощ завжди починається несподівано.

Тільки-но темно-сірі хмари хмурились, стикаючись боками — і раптом з неба різко падає стіна води, майже прямовисна. Ох, як не позаздриш тому, хто опинився під цими найпершими та найсильнішими струменями! В першу хвилину здається, що вони дуже холодні й колючі, але якщо трохи потерпіти та не тікати від дощу в надійне укриття, то починаєш відчувати — вони зовсім не холодні й ніякі не колючі!

Літній дощ — він дивно теплий і ласкавий, але водночас безтурботно-пустотливий. Літній дощ полюбляє хуліганити! Він лякає перехожих і вуличних кішок, що не встигли втекти, грізним громовим гуркотом, і тут же немов регоче, щедро розсипаючи музичні струмені, що дзвенять і співають у водостічних трубах. І ось вже барабанять веселі, бадьорі марші по дахах, розтріпуючи листя дерев.

По-різному можна ставитися до дощу: хтось літній дощ не шанує, він на час зупиняє метушливий біг мегаполісу, а хтось, навпаки, радіє йому. Ось зграйка веселих першокласників, очманілих від літньої свободи, носиться із заразливим сміхом по калюжах, попри те, що деякі з них їм майже по коліно. Дощ навіть і не думає ображати малюків, а веселиться разом з ними, зрошуючи веселі кирпаті мордочки теплими бризками, хлюпотячи в намоклих сандалях і кедах. Адже на те він і літній дощ, щоб дарувати радість всьому живому на землі!

Дерева, спочатку втомлені від літньої виснажливої ​​спеки, підбадьорюються, починають розправляти листячко, підставляючи його під пружні цілющі краплі, неголосно про щось перемовляються між собою — напевно, діляться враженнями. Час від часу вони починають важливо й неквапливо кивати своїми кронами-головами, немов дякуючи веселому літньому дощу за те, що він напоїв, умив і трохи повеселив.

Ось рудий кіт заліз під козирок під’їзду та несхвально поглядає на весь цей галас і метушню. Він, звичайно, розуміє, що так і треба, без дощу ніяк, просто дуже вже воду не любить. Але мовчить і не обурюється, лише зрідка посмикуючи хвостом, коли надто пустотливі краплі залітають під дах його притулку.

А дощ тим часом веселиться щосили — то влаштує гру на час, намагаючись якомога швидше заповнити водою всі ямки на дорогах, всі канави та вибоїни. То візьметься тріпати зачіски деревам, не зі зла, звичайно, а так — щоб трохи побешкетувати. А то може й обдурити — притихне начебто назовсім, але тільки наївні й довірливі перехожі вийдуть з-під надійних своїх укриттів, ошукані затишшям, як літній дощ раптом припуститься з новою силою, виплескуючи на природу останні струмені, вичавлюючи хмари насухо.

І хмари починають слабшати, бліднути та незабаром розбігаються, втомлені, але задоволені виконаною місією. А літній дощ ще трохи побризкає, змагаючись з яскравим сонечком, що вже визирає, і змушуючи перехожих зупинятися та шепотіти: «Дивіться, грибний дощик!»

А потім літній дощ остаточно затихне й піде, залишивши після себе різнобарвну веселку, блискучі калюжі, повеселілу та вмиту природу. І залишаться тільки спогади про нього, про те, яким він був теплим і веселим.

Літній дощ завжди йде ненадовго, щоб потім повернутися й знову дарувати перехожим свої безтурботні веселощі.

Теплий літній дощ

Літо — це улюблена пора року дітей і дорослих. Як приємно грітися на сонці, вдихати аромати найкрасивіших квітів! Ходити й насолоджуватися тим, що нема потреби носити на собі теплий і важкий одяг.

Як би не було приємно, все ж з часом спека починає втомлювати. Особливо це відчувається в місті. Там під гарячими променями сонця все нагріваються: металеві дахи, труби, та й машини випускають вихлопні гази. Повітря стає важким і розпеченим, аж важко дихати. Тоді люди починають згадувати про теплий літній дощ, особливо коли його довго не було.

Зазвичай після спекотних днинок буває грозовий дощ. І ось на небі з’являються сірі хмари, які ховають за собою сонце. Здалеку чується гуркіт грому. Хмари поступово рухаються, заволікаючи небо. Починає дути вітер, з’являються блискавки, тут же відповідає грім. Гойдаються гілки дерев, шелестять своїм листям. Голосно кричачи, низько пролітають зграйки стрижів.

І ось перші рідкісні краплі починають падати на запорошене листя дерев, стукати по карнизах вікон і даху. Знову блискавка та вдаряє грім, посилюється вітер, і починається справжня злива. Але влітку вона не буває тривалою, через невеликий проміжок часу вітер жене хмари все далі, знову визирає сонце. Тому можна буде побачити веселку.

Після дощу все оживає. Листя, трава й квіти, лавки, тротуари світяться яскравими фарбами. Повітря стає прохолодним, чистим, з запахом озону. На дорогах утворюються струмочки й калюжі, по яких так і хочеться пробігтися босоніж. Можна спостерігати, як радіють воді голуби, вони купаються в калюжах, розбризкуючи краплі на всі боки.

Короткочасний теплий літній дощ подобається всім. Від нього велика користь рослинам, які потребують вологи для зростання. Та й людям дуже приємно прогулюватися вулицями після теплого грозового дощу. Влітку дощ, крім свіжості, приносить з собою гарний настрій.

На тему літній дощ існує багато пісень, віршів, картин та інших творів. Всі вони різні, але для кожного літній дощ є особливим станом.

Подібні твори:

Твір-опис дощу у художньому стилі

Твір-опис (розповідь) на тему «Дощ»

Твір на тему «Весняний дощ»

Твір на тему «Осінній дощ»

Загрузка...

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Загрузка...