Твір «Осінній ліс»

Чи подобається вам ліс восени? Якщо ви любите природу й не байдужі до її прекрасних пейзажів, то, напевно, відповісте позитивно. Отже, пропонуємо вашій увазі тексти-розповіді про красу осіннього лісу.

Краса осіннього лісу

Міні-твір на тему «Осінній ліс»

Осінь — сумна пора. Але який гарний восени ліс! Серед золотих беріз палає червоне листя кленів і горобин. Коли кружляє і падає з дерев жовте листя, ти не чуєш шереху. Тільки бачиш його божевільний політ. Тиша й безмовність навколо. Ледве чутно, як на віддалі співають дзвінку пісеньку струмки. Птахи виростили пташенят і збираються летіти на південь. На галявинах цвітуть останні квіти: ромашки, фіолетова конюшина, різнобарвні лілові рослини. Але кущі ліщини стоять роздягненими. Старий дуб ще зелений і упускає жолуді, але сусідня тополя вже розгубила свій наряд. Шелестить листя під ногами, а через гілки чітко бачаться яскраві циганські фарби осик. Не хочеться йти з лісу, але вже чекають справи. Прощавай, осінній ліс!

Художній опис осіннього лісу

Прогулюючись осіннім лісом, неможливо не захоплюватися його красою. Все навколо буяє яскравими, веселими фарбами. У повітрі пахне грибами й осінніми квітами. Дерева стоять гарні, немов у казці. Вони переодяглися в осінній наряд і стоять, красуючись і тріумфуючи. Листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір, повільно кружляє й падає на землю. Головний колір осені — золотий. Недарма цю пору року звуть золотою.

Але не всі зміни погоди приємні. Стає холодно, часто йдуть дощі та сильно дме вітер. Ці незмінні атрибути осені завжди навівають на сумні думки.

Бувають і теплі, погожі дні, особливо у вересні-жовтні, коли стоїть «бабине літо». Як добре в цей період у лісі! Ласкаві сонячні промені пробиваються крізь поріділе листя дерев. По темних стовбурах грайливо скачуть невловимі сонячні зайчики, а біля підніжжя стеляться багрово-золоті килимки.

Поступово осінь добігає кінця. На календарі стоїть листопад, і бурхливе життя осіннього лісу сповільнюється, хоча і не припиняється. Шарудячи опалим листям, визирає з-за пеньків колючий їжак. Він готує собі зимову постіль — збирає сухі листочки й тонкі гілочки. То тут, то там снує працьовита білка. Зариваючи шишки й гриби в потаємні щілини дерев, вона робить запаси на зиму. Ховаються в землю та кору комахи. Шукають затишне місце верткі ящірки й вужі. Чутно кожен звук в осінньому лісі.

Перелітні птахи вже відлетіли у вирій, а ті, що залишилися, поводяться тихо, особливо у порівнянні з життям навесні. Лісову тишу раз у раз порушують сумні наспіви синичок, скрекотання білобокої сороки, цвірінькання горобців. Зненацька над головою дятел стукотить дзьобом по стовбуру дерева, і цей стукіт луною розноситься по лісу.

Якщо вийти на велику галявину, то можна помилуватися прекрасним природним «гербарієм». Лісові трави, незаймані вітром або людиною, застигли в мовчазному очікуванні. Сухі й мляві, вони відцвіли та обсипали насіння на ґрунт вже давно, а тепер сумно шарудять під ногами.

Не за горами зима, тому природа вже почала готуватися до зимової сплячки.

Твір на тему «Ліс восени»

В ліс прийшла осінь. Дні стали коротшими та менш теплими. Листя на деревах почало жовтіти, а згодом і опадати. Тільки хвойні — ялини та сосни — цілий рік стоять зелені.

Осіння пора — це час приготувань до тривалої зимівлі звірів та птахів. Щоб не голодувати взимку, білка зносить в дупло ягоди, гриби, горіхи, жолуді. Їжачок переносить припаси до нірки, нанизуючи їх на свої голки. Ведмідь готує собі барліг, щоб проспати в ньому до весни. А заєць змінює сіру шубку на білу, щоб непомітно гризти кору в засніженому лісі.

Все частіше видно зграї перелітних птахів. Стрижі, ластівки, зозулі, журавлі, качки, гуси та лебеді відлітають у вирій. Вони повернуться тільки навесні, коли вдома стане тепліше та з’являться комахи для їх прожитку.

Осінній ліс залишає по собі трохи сумне враження. Незабаром природа порине в довгий зимовий сон.

Твір-мініатюра на тему «Осінь в лісі»

Осінь бадьоро крокує лісом. Може хтось забув придбати осінній наряд? Дерева стоять в золоті та іржавому багрянці, листя на кущах мало, але вони ще тримаються. Мох місцями пожовтів, місцями зіщулився. Чорничні кущі — незвичного, червоного кольору. Сама чорниця давно зібрана.

Нещодавно в лісі було повно павутини, але поривчастий вітер обірвав майже всі тонкі нитки. Осінній вітер особливий. Він нібито грає, а насправді квапить зиму.

Але буває, розщедриться природа й подарує гарні осінні деньки. І тоді в лісі благодать. Незліченна кількість листя вистилає землю. М’яка хвоя смішними вусиками прилипає до землі. Крізь стовбури дерев проглядає боязке сонце.

Твір про осінь у лісі

Осінь — чудова пора року, улюблена пора великого поета О. С. Пушкіна. Це той період, коли вже не холодно, але ще й не жарко. Всі тварини запасаються їжею на зиму. Білочки збирають горішки, зайчики стрибають і шукають щось на землі. Птахи збираються до довгого польоту на південь. Ведмідь вже забився в барліг і приготувався до зимового сну.

На початку осені ще тепло, але дме холодний вітерець і зриває з дерев листя, що не встигло пожовтіти. Ще здається все зеленим, теплим, але земля вже сира й холодна.

Коли осінь наближається до зими, то вже видно, як птахи відлітають на південь. Жовті та червоні листя, ягоди, які ніхто не встиг зібрати, починають опадати. Але деякі травинки тільки починають рости. З величезною волею до життя вони пробиваються крізь густу, сплетену, але вже в’яну траву. Вітер з кожним днем стає все холодніше й холодніше. Все менше можна побачити тварин, все тихіше й тихіше щебет птахів.

І ось осінь зовсім наблизилася до зими. Вже листя все опало й лежить на землі, холодній і вологій. Ось вже пройшли проливні холодні дощі, розмиті дороги, але й досі з-під листя визирають різнокольорові грибочки, подекуди видніється зеленувата травичка.

Якщо в цей час року підійти до річки, то можна відчути легкий холодок, що пробігається по спині. Це вітер, що дме на річку, та від неї йде приємна свіжість, яку потім ще довго згадуєш.

Повітря свіже, і вдихаючи його на повні груди, почуваєшся комфортніше. Гостро відчуваєш цей запах осені: кору дерев, яка ще сира від дощу, пріле листя, що лежить на землі, і липкий запах земляного бруду.

Здається, що ліс, готуючись до зими, завмирає. Але це не так. Якщо прислухатися, можна вловити звуки осіннього лісу. Передусім, це хруст ламких гілок. Те, напевно, якийсь великий звір шукає собі місце для відпочинку. А ось заверещав якийсь невидимий птах, сполоханий мисливцем. Десь вдалині заохала сова.

Мелодії лісу ніжні та зворушливі для будь-кого, хто забреде в осінній ліс. Особливо привабливий восени звук осіннього дощу. Спочатку невеликий, ледь відчутний. А потім злива все сильніше стукає по різнобарвному листю, що ще залишилося на деревах. І знову все затихає, залишаючи після себе прозорі краплі на мокрих гілках і жовтій, прим’ятій траві.

Щоб не казали, а осінь завжди гарна та ніжна в суворій чарівності лісу. Потрібно тільки побачити красу цієї похмурої або, навпаки, сонячної погоди, відчути її особливий запах. І це відчуття збережеться до наступної осінньої пори.

Інші твори:

Опис лісу у художньому стилі

Твір-опис осені

Твір-мініатюра «Осінь»

Твір «Прийшла осінь»

Твір «Золота осінь»

Міні-твір «Рання осінь». Текст-розповідь

Твір на тему «Пізня осінь». Текст-розповідь

Твір «Барви осені»

Розповідь про осінь українською мовою

Твір-міркування на тему «Листопад — ворота зими»

Твір-розповідь на тему «Екскурсія в ліс»

Твір «За що я люблю ліс?»

Твір-опис лісу на тему «Ліс у різні пори року»

Загрузка...

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Загрузка...