Твір «Осінній ліс»

Чи подобається вам ліс восени? Якщо ви любите природу й не байдужі до її прекрасних пейзажів, то, напевно, відповісте позитивно. Отже, пропонуємо вашій увазі тексти-розповіді про красу осіннього лісу.

Краса осіннього лісу

Краса осіннього лісу

Осінь бадьоро крокує лісом. Може хтось забув придбати осінній наряд?

Краса осіннього лісу вражає. Дерева стоять в золоті та іржавому багрянці, листя на кущах мало, але воно ще тримається. Мох місцями пожовтів, місцями зіщулився. Чорничні кущі — незвичного, червоного кольору. Сама чорниця давно зібрана.

Нещодавно в лісі було повно павутини, але поривчастий вітер обірвав майже всі тонкі нитки. Осінній вітер особливий. Він нібито грає, а насправді квапить зиму.

Але буває, розщедриться природа й подарує гарні осінні деньки. І тоді в лісі благодать. Незліченна кількість листя вистилає землю. М’яка хвоя смішними вусиками прилипає до землі. Крізь стовбури дерев проглядає боязке сонце. Дивовижна краса!

Ліс восени

В ліс прийшла осінь. Дні стали коротшими та менш теплими. Листя на деревах почало жовтіти, а згодом і опадати. Тільки хвойні — ялини та сосни — цілий рік стоять зелені.

Осіння пора — це час приготувань до тривалої зимівлі звірів та птахів. Щоб не голодувати взимку, білка зносить в дупло ягоди, гриби, горіхи, жолуді. Їжачок переносить припаси до нірки, нанизуючи їх на свої голки. Ведмідь готує собі барліг, щоб проспати в ньому до весни. А заєць змінює сіру шубку на білу, щоб непомітно гризти кору в засніженому лісі.

Все частіше видно зграї перелітних птахів. Стрижі, ластівки, зозулі, журавлі, качки, гуси та лебеді відлітають у вирій. Вони повернуться тільки навесні, коли вдома стане тепліше та з’являться комахи для їх прожитку.

Осінній ліс залишає по собі трохи сумне враження. Незабаром природа порине в довгий зимовий сон.

Осінь в лісі

Осінь — чудова пора року, улюблена пора великого поета О. С. Пушкіна. Це той період, коли вже не холодно, але ще й не жарко. Всі тварини запасаються їжею на зиму. Білочки збирають горішки, зайчики стрибають і шукають щось на землі. Птахи збираються до довгого польоту на південь. Ведмідь вже забився в барліг і приготувався до зимового сну.

На початку осені ще тепло, але дме холодний вітерець і зриває з дерев листя, що не встигло пожовтіти. Ще здається все зеленим, теплим, але земля вже сира й холодна.

Коли осінь наближається до зими, то вже видно, як птахи відлітають на південь. Жовті та червоні листя, ягоди, які ніхто не встиг зібрати, починають опадати. Але деякі травинки тільки починають рости. З величезною волею до життя вони пробиваються крізь густу, сплетену, але вже в’яну траву. Вітер з кожним днем стає все холодніше й холодніше. Все менше можна побачити тварин, все тихіше й тихіше щебет птахів.

І ось осінь зовсім наблизилася до зими. Вже листя все опало й лежить на землі, холодній і вологій. Ось вже пройшли проливні холодні дощі, розмиті дороги, але й досі з-під листя визирають різнокольорові грибочки, подекуди видніється зеленувата травичка.

Якщо в цей час року підійти до річки, то можна відчути легкий холодок, що пробігається по спині. Це вітер, що дме на річку, та від неї йде приємна свіжість, яку потім ще довго згадуєш.

Повітря свіже, і вдихаючи його на повні груди, почуваєшся комфортніше. Гостро відчуваєш цей запах осені: кору дерев, яка ще сира від дощу, пріле листя, що лежить на землі, і липкий запах земляного бруду.

Здається, що ліс, готуючись до зими, завмирає. Але це не так. Якщо прислухатися, можна вловити звуки осіннього лісу. Передусім, це хруст ламких гілок. Те, напевно, якийсь великий звір шукає собі місце для відпочинку. А ось заверещав якийсь невидимий птах, сполоханий мисливцем. Десь вдалині заохала сова.

Мелодії лісу ніжні та зворушливі для будь-кого, хто забреде до осіннього лісу. Особливо привабливий восени звук осіннього дощу. Спочатку невеликий, ледь відчутний. А потім злива все сильніше стукає по різнобарвному листю, що ще залишилося на деревах. І знову все затихає, залишаючи після себе прозорі краплі на мокрих гілках і жовтій, прим’ятій траві.

Щоб не казали, а осінь завжди гарна та ніжна в суворій чарівності лісу. Потрібно тільки побачити красу цієї похмурої або, навпаки, сонячної погоди, відчути її особливий запах. І це відчуття збережеться до наступної осінньої пори.

В осінньому лісі

В осінньому лісі дерева надягають своє святкове вбрання, і часом здається, що вони так проводжають літо. Яскраво-жовті, лимонні, багряні, вишневі — яких тільки кольорів немає в цьому багатому вбранні лісу. У деяких місцях ще надовго залишаються дерева й кущі зеленими, напевно, щоб ще хоч трішки затримати відхід літа. Ми з братом любимо разом зі своїми батьками ходити по гриби, там ми відпочиваємо та милуємося природою.

У цей теплий день ще світило сонечко. Нещодавно пройшов дощ, тому в саму пору їхати за маслюками, опеньками, лисичками та білими грибами. Всі ми взяли з собою по величезному кошику в надії на великий «урожай» грибів, але… мабуть, вони ще не проклюнулися. Та не їхати ж з порожніми руками, в осінньому лісі є ще багато інших дарів природи. Ми вирішили назбирати диких лісових горіхів і яскраво-червоних ягід шипшини. Мама буде нам їх заварювати взимку, та ми всією сім’єю холодними, довгими вечорами будемо пити смачний і дуже корисний чай і згадувати нашу поїздку до осіннього лісу. У лісі в нас є «своя» галявина, на якій ми завжди відпочиваємо. Мама, зазвичай, бере з собою термос з чаєм і смачні пиріжки. Тож ми, нагулявшись по лісу, втомлені, але задоволені, сидячи на пеньках, уплітаємо все це з превеликим задоволенням. Тут все здається дуже смачним.

На галявині зростає дика груша. На її опалих плодах ми бачили ос, — напевно, десь поруч їхнє гніздо. Цікаво спостерігати за павуками, що заплели павутиною все, що тільки можливо, тому вона раз у раз приклеюється до наших облич.

Незабаром осінь вступить у свої права, з затяжними дощами й вогким холодним повітрям, тоді вже в осінньому лісі не буде так затишно й комфортно. Але поки що можна насолоджуватися останніми теплими осінніми днями, милуватися всім різнобарв’ям осіннього лісу. Ми ще не раз поїдемо сюди на вихідних, бо дуже любимо дивитися на осінній ліс з пагорба й фотографувати це диво природи. Ліс, немов охоплений пожежею з яскравими жовто-помаранчевими відблисками, просто заворожує. З цього місця дуже добре видно острівці ялин і сосен, які своєю зеленню голок виділяються серед яскравих, червоних і жовтих кольорів інших дерев. Вся зів’яла трава вкрита блискучими нитками павутиння, вони немов срібні, а в деяких місцях схожі на перламутровий блиск перлів. Звичайно ж, така краса не може залишити байдужими ані художників, ані поетів. Напевно, тому в українській літературі так багато творів, в яких описується саме осінній ліс, і картин великих художників, де ми можемо бачити красу осінньої природи, зображеної рукою майстра на полотнах.

Інші твори:

Опис лісу у художньому стилі

Твір-опис осені

Твір-мініатюра «Осінь»

Твір «Золота осінь»

Міні-твір «Рання осінь». Текст-розповідь

Твір на тему «Пізня осінь». Текст-розповідь

Твір «Барви осені»

Розповідь про осінь українською мовою

Твір-міркування на тему «Листопад — ворота зими»

Твір-розповідь на тему «Екскурсія в ліс»

Твір «За що я люблю ліс?»

Твір-опис лісу на тему «Ліс у різні пори року»

Загрузка...

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Загрузка...