Твір на тему «Повага до людей»

Інваліди теж заслуговують повагиЧи кожна людина заслуговує на повагу?

Що таке повага до інших людей? Розмірковувати на цю тему можна багато. Але ви ніколи не замислювалися, чому ті, хто дійсно потребують нашої уваги, отримують її недостатньо? Я маю на увазі людей з особливими потребами, тобто інвалідів. І, навпаки, зірки шоу-бізнесу, лідери політичних партій, бізнесмени відчувають загальну повагу та надмірну увагу до своєї персони?

На мою думку, річ у тому, що більшість людей не розуміють інвалідів та не припускають, що вони теж можуть жити повноцінним життям. Хоча підтверджень цьому багато, як у реальному житті, так і в художній літературі. Наприклад, життєва реалізованість Петра Попельського, головного героя твору Володимира Короленка «Сліпий музикант». Петрусь зміг досягти не тільки особистого щастя, але й професійного успіху в музиці.

В чому проявляється повага й увага до інвалідів? По-перше, це відсутність образ у їхню сторону. По-друге, надання фізичної чи матеріальної допомоги, якої потребує конкретна людина з особливими потребами. Та чи достатньо цього? Звичайно, ні. Інваліди, як і будь-які інші люди, потребують спілкування та хочуть бути корисними.

Доречно згадати піраміду потреб американського психолога Абрахама Маслоу. Вона має таку будову. Перш за все, людина потребує задоволення своїх фізіологічних потреб — у кисні, сні, їжі, питті. Коли вона це має, їй також необхідна фізична та психологічна безпека. Все вищеперелічене має майже кожен. Далі йдуть потреби в любові рідних, в повазі, в пізнаванні чогось нового. Місце на верхівці піраміди займають естетичні потреби й потреби в самореалізації, наприклад, в творчості.

Наш герой твору Петро Попельський зміг досягти найвищої сходинки піраміди. Завдяки природному таланту й любові до музики він став визнаним музикантом.

Але не всім інвалідам щастить так, як це сталося з Петрусем. Адже він народився в заможній родині, та його мати могла собі багато чого дозволити. На жаль, нерідко буває так, що діти з фізичними або розумовими недоліками народжуються в бідних сім’ях. І найчастіше вони не мають змоги досягти самореалізації, через що їхнє життя дуже нещасливе…

Я мрію, щоб наше суспільство було побудоване таким чином, щоб всі бідні, хворі та нещасні люди отримували достатньо турботи та піклування — як на матеріальному, так і на духовному рівні. Було б справедливо вирішити це питання в рамках соціальної політики нашої держави.

Я вважаю, що будь-яка людина гідна поваги та уваги, незалежно від віку, національності, релігійних переконань або фізичних особливостей. Ми всі різні, але ми рівні!

***

Вищенаведені міркування також можуть бути корисні при написанні твору чи розповіді про інвалідів — людей з особливими потребами або з обмеженими можливостями.

Інші твори на морально-етичну тему:

Твір про інвалідів

Твір на тему «Сильна людина»

Твір на тему «Моральний вибір людини»

Твір «У чому сенс життя людини?»

Твір на тему «Людяність — це…»

Загрузка...

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Загрузка...