Розповідь (твір, оповідання) про березу

Твір на тему «Береза — струнка білокора красуня»

Дерево березаБереза — одне з найпоширеніших і найкрасивіших дерев в нашій країні. Його милий образ надзвичайно привабливий щирою природністю та щемливою ніжністю вражає в саме серце.

Хочете побачити велич природної краси в сільській простоті? Зверніть свій погляд на березу. З одного боку, це цілком звичайне, а з іншого — дивно зворушливе деревце. Зверху кора берези біла, тонка, а знизу — чорна, кострубата. Чорні смужки на білій корі потрібні для того, щоб дерево могло через них дихати.

Творчі люди бачать в березі невичерпне джерело натхнення. Споглядання цього скромного деревця надає сил, енергії, сприяє розкриттю письменницького і художнього дару. На світ з’являються талановиті музичні твори, витвори образотворчого мистецтва й художньої літератури.

Опис берези

Чим пояснити велику всенародну любов до берези? Напевно, тим, що вона нагадує тендітну юну дівчину, одягнену в біле вбрання з темними смужками, яке облягає її гнучкий стан і підкреслює витонченість тоненької фігури. У теплу пору року струнка красуня накидає зверху зелений плащ, витканий з серцеподібних листочків. А щоб підкреслити свій неперевершений образ, модниця прикрашає себе довгими сережками. Їх вона змінює в залежності від сезону: навесні надягає зелені, влітку — коричневі. Восени берізка вбирається в святковий золотий убір. Але з настанням холодів приходить час урочистий наряд віддавати. Стунка білокора красуня не хоче з ним розлучатися, але злий вітер не щадить дівочу красу. Він безжально зриває золотий одяг, залишаючи прекрасну дівчину оголеною. І стоїть вона, зніяковіла й сором’язлива, з сумом згадуючи погожі літні дні. Тоді і вітерець був ласкавим, і сонечко не тільки світило, але й гріло. До самої весни деревце буде мріяти про теплу пору року, сподіваючись, що її краса відродиться знову.

Ось така наша береза: беззахисна, мила, до болю в серці рідна. А який гарний березовий ліс! Стоять чарівні красуні-сестрички поруч, контастно виділяючись своїми білими стовбурами на тлі темної землі. Вони дивовижно прекрасні, в них мимоволі закохуєшся з першого погляду і на все життя. Милування видом молодого березового гаю зачіпає найтонші струни душі, роблячи людину м’якше, добріше, милосердніше. Бережіть ці чудові дерева!

Твір для 3-4-5-6 класів: «Береза ​​— символ дівочої краси»

Береза ​​— дивовижне дерево, яке відрізняється стійкістю і скромною красою. Самі назви берези звучать як виклик природі: кам’яна, залізна, шерстиста … Сильний характер! Як то кажуть, голими руками не візьмеш.

Береза на рідкість невибаглива до ґрунтів. Вона здатна вкоренитися навіть в умовах солоних малородючих ґрунтів, при нестачі вологи і сильних морозах. Їй все впору, все стерпить і буде рости. Така залізна воля до життя гідна захоплення.

Часто березу називають деревом-піонером. На пустирі, на вирубці струнка красуня з білим стовбуром з’являється першою, прикрашаючи собою сумний простір. Не випадково вона ще зветься деревом життя. Сама природа поставила березу в перші ряди атакуючих гару, вибиті пасовища, занедбані землі. Мало того, вона ​​допомагає іншим, прокладаючи дорогу хвойним і широколистяним деревам.

Жодне дерево не може зрівнятися з березою великою кількістю насіння. Кожне насіннячко легеньке, крихітне, майже невагоме. Саме в таких властивостях насіння полягає таємниця стрімкого поширення берези, її вміння крокувати по землі попереду всіх інших дерев.

Березове насіння нагадує насіннячко сочевиці. Воно схоже на довгастий горішок, забезпечений прозорими перетинчастими крильцями. Повіяв вітер — полетіло насіннячко, немов планер в повітряних струменях. За дальності польоту цей горішок з двома крильцями визнаний чемпіоном серед всіх інших видів насіння дерев. Не випадково один учений назвав його «літальним апаратом». Потрапивши в ґрунт, насіннячко швидко закріплюється в ній і проростає. І через деякий час з’являється березняк — березовий ліс. Так крок за кроком, десятиліття за десятиліттям, століття за століттям переможно крокує по землі береза. Не дарма її ще називають поводирем лісу.

Споконвіку березі віддавали належну шану. У свято весни дівчата йшли в ліс, завивали березу вінками і водили навколо неї хоровод, як би беручи березу в сестри … Славний звичай! Дійсно, це прекрасне дерево гідно таких почестей.

Міні-твір

Ще в давні часи слов’яни вірили, що береза ​​володіє особливою життєвою силою. І дерево щедро ділиться цілющою енергією з усіма бажаючими. Якщо підійти до берізки, притулитися і обійняти її, всі печалі йдуть, а на душі стає світло й радісно.

Береза ​​— не тільки красиве, але й корисне дерево, яке славиться своїм цілющим ароматним соком. Його починають збирати навесні, в кінці березня. Використовувати сокиру не можна, бо це може привести до загибелі дерева. Щоб отвори для збору соку не перетворилися у відкриті рани, їх необхідно замазувати фарбою і затикати мохом.

Бережіть берези! Не калічте наших зелених друзів!
***

Відвідайте березовий ліс, помилуйтеся стрункими красунями з білими стовбурами. Подумайте, що в них вам подобається найбільше, і тоді ваш твір про березу буде щирим і змістовним.

Розповідь «Берези восени»

За нашим селом розкинувся широкий став. Схилилися над ним дві берізки. Стрункі, високі, білокорі. Заглядають у воду і милуються своєю красою. Вітер розчісує їм зелені коси.

Минуло літо. Не помітили берізки, як підкралася до них таємнича осінь. Пожовтіли коси у берізок. Все покрилося золотим килимком. І стоять білокорі красуні сумні та зажурені, згадуючи ясне сонечко та погожі теплі деньки. Але десь глибоко у своєму дерев’яному серці вони все ж таки мають надію, що весна колись повернеться, і вони знову одягнуть красиве зелене вбрання.

Інші твори:

Твір-опис (розповідь) на тему «Дощ»

Твір (розповідь, оповідання) про пташку синичку взимку

Твір на тему «Поспішайте робити добро!»

Загрузка...

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Загрузка...