Твір «Зимовий ліс»

Зимовий ліс1. Твір на тему «Ліс узимку»

Прийшла в ліс зима. Вдарили морози. Куди не глянь, кругом сніжна пороша. У лісі дуже тихо, наче всі його мешканці вимерли. Дерева оточені снігом і стоять зачаровані, немов під дією казкового чаклунства. Блакитні ялини повісили величезні пухнасті лапи. Оголені берези одягнулися в біле вбрання і схилилися під вагою свого нового наряду. Деякі з них зігнулися верхівками до самої землі, перетворившись на мереживні арки. Але, навіть втративши колишню стрункість, білокорі берізки все одно гарні. Примірявши на себе білий одяг, вони, як і інші дерева, тепер вони виглядають по-зимовому — урочисто.

У лісовій сніжній тиші фігури зі снігу набувають такої виразності, що стає навіть дивно. Виникає відчуття, що дерева спілкуються між собою, приховуючи від нас велику таємницю містичного зимового лісу. Зазвичай вони мирно розмовляють про щось своє, а коли зривається сильний вітер — люто сперечаються і відкрито погрожують один одному.

Якщо довго гуляєш зимовим лісом і милуєшся падаючим снігом, починає здаватися, ніби чуєш шепіт сніжинок. Час від часу безмовну тишу порушують цілком реальні звуки живої природи. Адже це тільки здається, що взимку ліс спорожнів. Багато лісових звірів та птахів ведуть активний спосіб життя навіть в зимовий період. Нишпорять в пошуках їжі голодні вовки й лисиці, стрибають по гілках моторні білки, тікають від хижаків полохливі зайці. Тяжко їм знайти їжу в сильні сніги й морози. Куди легше взимку тим звірам, які пристосувалися впадати в сплячку: ведмедям, борсуків, єнотам, їжакам. Накопичивши за літо й осінь товстий шар жиру, вони міцно сплять до самої весни.

Спостерігаючи за життям лісу, можна побачити й зимуючих птахів: снігурів, шишкарів, омелюхів. Їхню їжу становлять смерекові шишки й мерзлі лісові ягоди.

Зимовий ліс заворожує своєю величною красою. Це те місце, куди приходиш в пошуках натхнення і душевного спокою. Після лісової прогулянки отримуєш величезний заряд бадьорості та енергії. Підживившись силою природи, точно знаєш, що незабаром повернешся сюди знову.

2. Міні-твір або твір-мініатюра на тему «Зима в лісі»

Прийшла справжня зима — з морозами, снігом, хуртовиною. Люто завиваючи по околицях, шаленіє хуртовина.

Але негода не може триматися вічно. Нарешті, вітер заспокоївся, і ліс стоїть в задумливому заціпенінні, втихомирений і умиротворений. В такий час добре неспішно прогулюватися засніженими лісовими доріжками й милуватися сліпучим блиском срібла, яким вкриті гілки дерев. Краса навколо — невимовна! Дихається легко і свіжо.

Споглядання чудового зимового пейзажу дарує відчуття бадьорості й повноти життя. На душі з’являється відчуття свята, яким з нами щедро ділиться матінка-природа.

3. Розповідь на тему «Прогулянка зимовим лісом»

Добре в лісі взимку! Особливо красиво, коли зима видається сніжною. В один з таких чудових днів ми всією сім’єю відправилися в лісову гущавину. Пощипував легкий морозець, але без вітру, тому гуляти було дуже приємно. Ми були тепло одягнені й знали, що не замерзнемо.

Дерева стояли закутані в білі шати, які переливалися на сонці, виблискуючи коштовними каменями. Здавалося, ніби ми потрапили в чарівну зимову казку та ось-ось станеться якесь диво.

Нам було дуже весело: батьки постійно жартували, а ми з братом сміялися. Мама з татом грали з нами в сніжки й пустували, як діти. Напевно, це найкращі відчуття і спогади, які бувають в житті.

Хоча погода стояла чудова, звірів в лісі майже не було. Ведмеді, борсуки та їжаки залягли в сплячку. Багато птахів давно відлетіло в теплі краї. А ті, що залишилися, лише зрідка порушували тишу

Ми постійно оглядалися та прислухалися, сподіваючись помітити щось цікаве. І нам пощастило!

«Дивіться, лисиця!», – вигукнув мій брат. Ми з батьками подивилися в зазначеному їм напрямку і, дійсно, побачили вогненно-рудого лиса. На той час ми вже вийшли з лісу і проходили біля невеликого замерзлого озерця. Лис якраз був там. Раптово він почав бити лапами по крижаній кірці. Мабуть, хотів пробити її, щоб дістати мишу. Але у нього нічого не вийшло. Подивившись у наш бік, невдалий мисливець понуро опустив свій пухнастий хвіст і, нюхаючи повітря, поплентався до лісу.

«Нічого, хитрун, іншим разом тобі точно пощастить», – сказав йому вслід мій брат. Папі вдалося зробити кілька ефектних фотознімків рудого красеня. Тепер ця зустріч з лисом точно не забудеться!

Взимку починає темніти рано, і щоб потім не поспішати, ми вирішили завершити прогулянку завидна. Тримаючи один одного за руки й обіймаючись, ми з батьками повільно побрели в бік будинку.

«Сьогоднішній день зробив нашу родину ще щасливішою», – мрійливо сказала мама, переглянувшись з татом. Ми з братом посміхнулися. На душі у всіх було тепло і радісно.

Дивіться також:

Твір «Ліс взимку»

Твір-опис «Зима»

Розповіді при зиму та твори на тему «Зима»

Твір «Чарівниця-зима»

Короткий твір-розповідь про зиму, 3-4 клас

Твір «Перший сніг»

Твір-розповідь на тему «Птахи взимку»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>