Твір «Золота осінь»

Золота осінь

Прийшла золота осінь

Настала осінь. Поступово листя на деревах стало різнокольоровим. Зелений колір змінили фарби жовтого, червоного, помаранчевого відтінків. Лише вічнозелені дерева — хвойні — залишаються такими, як були. Радують око строкаті айстри, жоржини, хризантеми.

Небо стає яскравим, більш синім і сонячним. По ньому біжать білі пухнасті хмари, змінюючи свою химерну форму.

Осінь — яскрава та сонячна пора, тому її називають золотою.

Опис золотої осені

Осінь часто називають золотою. Чому, здогадатися неважко: листя на деревах із зеленого перефарбовується в різні відтінки золотого. Жовта охра, червона мідь, зеленувата латунь, коричнева бронза, блідо-жовте і оранжево-жовте золото — всі ці кольори насамперед нагадують про осінь. Подивишся на ліс, який весь пофарбований в такі відтінки, й мимоволі подумаєш: так, золота осінь. Це дуже красива пора, можливо, найкрасивіша в році. У всякому разі, багато художників особливо люблять писати саме осінні пейзажі. Ця тема дає їм найбагатший вибір фарб.

Шкода, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три місяці, то золота осінь — коли всі дерева стоять жовті — всього два-три тижні. І ось, порадувавши наші очі чистими золотими відтінками, листя раптом починає швидко обсипатися.

Те листя, яке ще залишається на деревах, рідшає щодня, листопад посилюється. Земля теж стає покритою золотом, і це золото — опале листя — шарудить під ногами. Від розуміння того, що ця краса недовговічна, настрій мимоволі стає трохи сумним…

Чим більше листя на землі, тим менше його на деревах. І одного разу листя на деревах не залишиться зовсім, тільки чорні голі стовбури. Це теж все ще осінь, але вже не золота.

Казкова краса золотої осені

Ось настає один з найкрасивіших осінніх періодів — золота осінь. На жаль, він триває зовсім недовго, десь близько трьох тижнів. Тому необхідно обов’язково знайти вільний час, щоб відвідати парк і помилуватися його казковим оздобленням.

Цей період осені не дарма називають золотим, адже в природі відбуваються великі перетворення. Якщо влітку переважним кольором вважається зелений, то ранньою осінню — це жовтий окрас листя і трави, що нагадує золото.

Особливо приємно прогулятися березовим гаєм, всі дерева стають золотистими, а кругле листячко беріз нагадує монетки, які «дзвенять» на вітрі. Особливо гарно вони виглядають в ясний сонячний день, контрастуючи на тлі блакитного неба: всі берізки білокорі, в однакових золотавих сяйливих нарядах.

В цю пору в таке ж золоте оздоблення одягаються липи. Злегка жовтувато-коричневі, що нагадують трохи потьмяніле золото — це листя дубів. Дуже часто клени теж фарбуються в жовтий колір. Тож дивуєшся такій казковій красі. Здається, ніби опиняєшся в казці, де навколо безліч яскравих золотистих фарб.

Але пройде кілька тижнів і розпочнеться листопад. Багато дерев втрачатимуть чарівну красу оздоблення, проте килим з листя стане пишним і м’яким, наче пух. Дуже приємно підкидати листя вгору та дивитися, як вони, кружляючи, падають на землю. Або шарудіти опалим листям, коли воно висохне.

Поступово на деревах залишиться поодиноке листячко, яке теж опаде, та остання краса зникне. У цей момент стає трохи сумно, адже дуже шкода розлучатися з прекрасною золотою осінню. Але спогади про неї залишаться надовго, до настання холодів і випадання перших сніжинок. Тим не менш, як чудово, що є така дивовижна пора — золота осінь!

Осінь у лісі

Прийшла осінь. Природа буяє яскравими, веселими фарбами. У повітрі пахне грибами та останніми осінніми квітами. Дерева переодяглися в золотий наряд і стоять, красуючись і тріумфуючи. Ліс став гарний, немов у казці. По темних стовбурах дерев грайливо скачуть невловимі сонячні зайчики. Пестячи гілки, легенько дме тихий, свіжий вітерець. Жовте й червоне листя неспішно падає на землю, вистилаючи біля підніжжя дерев золотий килим.

Нещодавно пройшли дощі, і тепер розпочався грибний сезон. Але треба знати улюблені місця кожного виду грибів. Наприклад, печериці ростуть у лісових доріг і на полях. Рижики селяться під соснами, ялинами й смереками. Опеньки ростуть на деревах і пнях.

Тривають погожі дні, але лісові звірі вже почувають, що холоди не за горами. Шарудячи опалим листям, визирає з-за пеньків колючий їжак. Він готує собі зимову постіль — збирає сухі листочки й тонкі гілочки та відносить в своє житло. То тут, то там снує працьовита білка. Зариваючи шишки в затишні місця, вона робить запаси на зиму.

Відлетіли на південь перелітні птахи. Поховалися в землю комахи. Зникли верткі ящірки. В гуртки звилися слизькі змії й чорні вужі. Чути кожен звук в осінньому лісі.

Поки ще тепло, але природа вже почала готуватися до зимового сну.

Мініатюра про золоту осінь

Ось і закінчилося тепле літо. Йому на зміну прийшла золота осінь. Це прекрасна пора року. Гуляючи алеями парку, ми милуємося неймовірною красою дерев, квітів. Адже восени в них зібрано дуже багато фарб і відтінків. У повітрі з’являється невелика прохолода, тому дихається легко, зовсім по-іншому, ніж влітку.

Приємно поїхати в ліс за грибами. Вони звичайно ховаються від нас під різнокольоровим листям дерев. Але тим більш цікавішим стає їх збір. Також дуже цікаво зібрати восени гарний гербарій з листя різних дерев і чагарників. А скільки можна створити сухих букетів, які будуть радувати око протягом довгого часу! Недарма кажуть: осінь — чудова пора.

Прихід осені

Ось і настала золота осінь. У лісі шаленіє справжній жовтневий листопад. Погода стоїть мінлива: то вітряно, то спокійно. Теплі сонячні дні чергуються з прохолодними, похмурими. Коли небо похмуре, часто йдуть дощі.

Від споглядання падаючих на землю великих холодних крапель на душі стає сумно. Здається, ніби Природа оплакує свою колишню красу, коли все навколо цвіло й пахло…

Як швидко все змінюється навколо! Гаснуть осінні вогняні фарби. Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця. Деякі дерева ще зберегли золоте оздоблення, але їх одяг вицвів та потемнів. На воскових листях з’явилися брудні плями, що нагадують відбитки чиїхось чорних пальців. Окремі листочки, засихаючи, скручуються в дудочку. Якщо обережно розгорнути такий листочок, всередині в ньому можна побачити тремтячу кришталеву росинку. Це зворушливе видовище знову породжує аналогію зі сльозами Природи.

Але здоровий глузд допомагає вирватися з лап депресії. Осінь — це не смерть Природи, а лише її сон. Весна прийде, неодмінно, але тільки після зими. Вічний кругообіг сезонів доводить, що життя триває. І це прекрасно!

Інші твори:

Твір-опис осені

Твір-мініатюра «Осінь»

Твір на тему «Осінній пейзаж»

Твір «Барви осені»

Твір на тему «Осінь за вікном»

Міні-твір «Рання осінь». Текст-розповідь

Твір на тему «Пізня осінь». Текст-розповідь

Твір «Осінній ліс»

Розповідь про осінь українською мовою

Твір-міркування на тему «Листопад — ворота зими»

Твір-розповідь на тему «Екскурсія в ліс»

28 Комментариев “Твір «Золота осінь»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>