Твір-роздум на тему «Моя майбутня професія»

Моя майбутня професія — програміст

Мені чотирнадцять років. На відміну від багатьох своїх ровесників, я ще не визначилася з майбутньою професією. Я завжди була цікавою людиною з різнобічними інтересами. Мабуть, саме тому мені складно зупинити свій вибір на одній спеціальності.

Мама навчила мене шити, і ще в початковій школі я з задоволенням робила одяг для своїх ляльок. Любов до шиття збереглася до сих пір, але останнім часом частіше займаюся в’язанням.

Рік тому я навчилася робити різні стрижки — чоловічі й жіночі, повсякденні та святкові. Хто мене вчив? Подивилася в Інтернеті навчальні майстер-класи та перейняла необхідні для роботи навички. Тепер членам нашої сім’ї та родичам не доводиться витрачати гроші на відвідування перукарні — всіх стрижу я. Нещодавно зробила зачіску сусідці на випускний, вона залишилася дуже задоволеною. Її сестра сказала, що в салонах краси зробили б не краще, а заплатити довелося б багато. Крім того, я вмію накладати макіяж (повсякденний, діловий, вечірній), а також робити манікюр і педикюр. Так що, можна сказати, що професія візажиста-перукаря мною освоєна. Хіба що документа — диплома або сертифіката — немає.

Ще я дуже люблю готувати. Мені здається, вміння готувати закладено в жінці на інтуїтивному рівні, причому воно проявляється ще в дитинстві. Ніколи спеціально не вчилася цьому, але можу зробити практично будь-яку страву так, що, як то кажуть, пальчики оближеш. Завдяки Інтернету секрети професії кухаря розкриті, адже все кулінарні тонкощі докладно описані на спеціалізованих сайтах і форумах. Ключ до успіху в цій справі (та й в будь-якій іншій) — практика і прагнення до постійного вдосконалення.

Коли я вчилася в початковій школі, хотіла стати в майбутньому вчителем. Зараз я розумію, що це дуже нервова робота, яка, до того ж, несправедливо низько оплачується. Пізніше були думки про те, щоб стати лікарем. Але одного разу я стала свідком страшного випадку: молодий чоловік потрапив під трамвай. Він вижив, але отримав важкі каліцтва і став інвалідом. Я бачила, як приїхали медики й надавали нещасному першу допомогу, після чого завантажили його на носилки та повезли до лікарні. Це видовище стало для мене дуже сильним потрясінням. У мене тряслися руки, я не могла дивитися на те, що відбувається. Тоді зрозуміла: професія медика не для мене.

Останнім часом мене приваблює журналістика. Я намагалася писати короткі історії, які потім друкували в дитячому журналі та на сайті в Інтернеті. Крім того, в минулому році я зайняла перше місце на районній шкільній олімпіаді з російської мови. Коли нам дають завдання написати твір, моя робота зазвичай визнається найкращою. Мені здається, за складом розуму я гуманітарій, що дуже важливо для успішного оволодіння професією журналіста. Ця робота вимагає високої кваліфікації, відповідальності та пунктуальності. Щоб придбати потрібні знання і навички, треба п’ять років вчитися в університеті на факультеті журналістики. Я готова до цього, адже розумію, що здобуття вищої освіти необхідно. Але мене відлякує той факт, що в наш час журналіст — одна з найнебезпечніших професій у світі. Кореспондентів часто направляють за репортажем в гарячі точки. Та й проведення журналістських розслідувань гучних, суспільно резонансних справ загрожує погрозами з боку їх фігурантів. Хочеться працювати чесно, відкрито і незаангажовано, не залежати ані від політиків, ані від олігархів. Але в нашій країні це складно, якщо взагалі можливо.

Зараз я вчуся у восьмому класі. Досі мені вдається підтримувати високу успішність навчання. Буду й далі все робити для того, щоб закінчити школу із золотою медаллю і вступити до університету. Але поки не знаю, до якого саме…

Сподіваюся, незабаром я все ж визначуся з майбутнім фахом. Головне, щоб цей вибір був остаточним і правильним, щоб потім не було розчарувань і жалю.

Професія людини багато в чому зумовлює все його подальше життя. Від неї залежить реалізація закладених природою здібностей і ступінь задоволеності життям у майбутньому. Вчені-психологи довели, що люди, які займаються улюбленою справою, набагато частіше відчувають себе щасливими. Тому вибір професії — дуже важливий і відповідальний, якщо не сказати доленосний, крок. Ех, тільки б не помилитися…

Твір «Моя улюблена професія — лікар»

У дитинстві дорослі часто запитують малюків: «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?» І діти радісно відповідають: «Космонавтом!», «Пожежником!», «Актрисою!» Поки ми маленькі, наші мрії та бажання часто змінюються. Дитина потрапляє в цирк, бачить дресувальника в клітці з тиграми — і звичайно ж, відразу хоче бути дресувальником. Вперше летить на літаку — і хоче стати льотчиком. Потрапляє на концерт — і хоче стати співаком або музикантом. Дивиться фільм про війну — «Мамо, я буду військовим!»

Діти дорослішають, і проблема вибору професії стає все більш актуальною. Учні старших класів ставлять собі ці питання вже усвідомлено. Яку професію обрати? Та так, щоб не помилитися та не розчаруватися у своєму виборі через кілька років? Адже робота повинна не тільки приносити гроші, але й дарувати радість, задоволення від виконаної справи, бути улюбленою протягом усього життя. Крім того, щоб стати справжнім професіоналом, молода людина повинна мати певні схильності до обраної професії.

Професія, яку я обираю для свого майбутнього — лікар. Це одна з найважливіших професій на землі. Тільки завдяки лікарям щодня виживають сотні й тисячі людей. Від правильно підібраного лікування, вчасно поставленого діагнозу або вдало проведеної операції залежить життя людей. Лікарі, як боги, тримають тендітні людські життя в своїх сильних руках.

Коли людина народжується, допомагає їй з’явитися на світ лікар-акушер. Він перший, хто візьме новонародженого на руки. Інший лікар зробить грудному малюкові необхідні щеплення, які надалі оберігатимуть життя маленького чоловічка від серйозних хвороб і епідемій. Далі доля дитини залежатиме від умінь і навичок педіатра. Якщо малюк захворіє, лікар завжди допоможе. Людина стає дорослою, і стежити за її здоров’ям починає терапевт. Якщо захворювання серйозне та вимагає хірургічного втручання — на допомогу прийде хірург.

Є безліч докторів-фахівців. ЛОР піклується про органи дихальної системи, ендокринолог — про щитовидну залозу, офтальмолог — про зір, гастроентеролог відповідає за шлунок, дерматолог — за шкіру, травматолог допоможе в разі випадково отриманої травми. Я поки не знаю, яку конкретно лікарську спеціалізацію оберу, але точно впевнений — я хочу рятувати людські життя, хочу допомагати громадянам нашої країни залишатися здоровими якомога довше.

Інші твори:

Твір на тему «Вибір професії»

Твір «Ким бути?»

Твір на тему «Моя майбутня професія — бухгалтер»

Твір на тему «Моя майбутня професія — вчитель»

Твір на тему «Моя майбутня професія — будівельник»

Твір «Моя майбутня професія — суднобудівник»

Твір «Моя майбутня професія — водій»

Твір «Моя майбутня професія — військовий»

Загрузка...

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Загрузка...