Твір «Відпочинок на дачі»

Як я відпочивав влітку на дачі

Відпочинок на дачі

Це літо видалося спекотним, тому я мав величезне бажання десь скупатися і поплавати. Поруч з нашою дачею був величезний ліс з озером. Ми з батьками ніколи там не купалися, адже це дуже небезпечно. Там плавали консервні банки, було багато сміття та по краях озеро заросло тванню. Мама підтримувала мою ідею скупатися. Тато ж довго думав, перш ніж відправитися кудись на самому початку літа. У липні ми планували поїхати до Одеси, але спекотні червневі дні змусили нашу сім’ю виїхати кудись в нові місця поблизу нашої дачі.

Ми поїхали на річку Роську, вивіска якої привернула нас по дорозі. Течія була спокійна, водичка прохолодна. Ми й не помітили, як через кілька хвилин опинилися у воді та весело заплескалися.

Плавав я погано, тому часто залишався на мілководді. На відміну від мене, батьки допливали до іншого краю берега та назад. Я вигадав вельми цікаве заняття — пірнав під воду й намагався дістати до дна так, щоб можна було промацати пальцями камінці.

Так вийшло, що на цю чудову річку ми їздили майже щодня. Я голосно сміявся, коли тато садив мене на плечі, а я стрибав звідти в воду. Щоправда, одного разу я вдарився животом об поверхню річки та мені було дуже боляче. Ми грали з мамою в «черепах» — я намагався спливати від неї, а вона наздоганяла мене під водою та починала лоскотати. Я ніколи не вигравав, але хто б знав, як я любив цю гру.

Отже, у липні ми так і не поїхали до Одеси. А навіщо? В нас була прекрасна річка Роська, яку ми всі так любили. Мама довго жартувала над татом за те, що він не хотів навіть їхати кудись крім Одеси, а тепер все виявилося навпаки.

Мій літній відпочинок на дачі

Минуле літо я провів на дачі. Там постійно живуть мої бабуся з дідусем. На жаль, мама з татом приїжджали до нас лише у вихідні, бо на роботі їм не давали відпустку.

Я допомагав бабусі поратися на городі та доглядати за хворим дідусем. У дощові й грозові вечори я робив записи у своєму щоденнику. Там я писав, як проводжу це літо, що бачив та робив.

Одного разу я сильно засмутився, коли бабуся повісила на вулиці сушитися білизну, а вона намокла під дощем. Тоді я миттю вибіг на вулицю та попри дощ, що бив по обличчю, зібрав всю білизну в тазик і заніс до будинку. Бабусю це дуже зворушило, так що я не здивувався до вечора величезному пирогу, дуже ласий шматочок якого дістався мені.

Отже, літо я провів добре. Наступного року ми з батьками, напевно, поїдемо до Одеси. А поки я буду згадувати ту зорю, яку спостерігав влітку щоранку о четвертій годині. Саме в цей час я зазвичай прокидався на дачі. Мене часто лаяли за те, що я так рано встаю. Але мені подобалося відчувати ту незрозумілу свіжість і бадьорість вранці. Всі ще сплять, а ти прокинувся та виходиш на вулицю. Сонце яскраве-яскраве, прямо жовте. Таке ніколи за все літо не побачиш, якщо не встанеш раніше. На вулиці жодної душі. Тільки віддалені пісні птахів чутні. Ех, здається, мені тепер доведеться чекати цього цілий рік!

Подібні твори:

Твір «Чим мені запам’яталося літо?»

Твір «Відпочинок на березі річки»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>