Твір на тему «Гроза»

Захопливий твір про грозу розповідає читачеві про некеровану силу природної стихії: ураганний вітер, який раптово зірвався, грізний гуркіт грому та сліпуче світіння блискавок, що пронизують небосхил вогняними стрілами. Після рясного дощу вмиті вулиці й парки радували городян дивовижною свіжістю неповторних чудових ароматів і яскравістю листя на деревах.

Літня спека

Гроза

Спека останніх днів немов випалила місто. Пожухла трава скоріше була схожа на сіно. Крони дерев понуро повисли млявим, пильно-малахітовим листям. До розпеченого асфальту прилипало взуття поодиноких перехожих. У пекучому від спеки повітрі повисла гнітюча та якась тривожна тиша. Навіть щебетання птахів не порушувало її. До полудня, коли сонце підійшло до зеніту, вулиці міста спорожніли остаточно.

Опис грози влітку

Раптом щось невловимо змінилося. Пронизливо закричали ворони, що обліпили тополі. Неспокійно зацвірінькали зграйки горобців, що купалися в придорожній пилюці. Яскраве сонячне світло почало тьмяніти, та синява неба придбала фіолетовий відтінок. Грозові хмари рваними клаптями кружляли небом, а ураганний вітер підганяв їх. Вони стикалися одна з одною, виблискуючи сліпучими спалахами блискавок. Слідом розкотисто бурчав, а потім гаркав грім.

Хлинули проливні потоки дощу. Безпросвітна сіра імла поглинула місто. Рідкісні автомобілі, що проїжджали повз, змушені були зупинятися на узбіччі доріг та включати аварійне підсвічування. Злива обіцяла бути затяжною та рясною. Здавалося, що круглі шапки дерев ось-ось відірвуться від стовбурів і покотяться величезними кулями по тротуарах. А нестримний поривчастий вітер гнатиме їх геть.

Після грози

Тільки ввечері літня гроза почала стихати. Гуркіт грому віддалявся, невдоволено бурмочучи. Стріли рідкісних блискавок зникали за горизонтом. Втомлений вітер ліниво розганяв з небосхилу останні хмаринки. Один за одним виринали промінчики сонця. Вони запалювали намоклі крони дерев іскристими діамантовими відблисками. У дзеркальному відбитку мокрого асфальту стрибали сонячні зайчики.

Міські сквери наповнилися людьми. Вечірнє повітря війнуло свіжістю та ароматом квіткових клумб. Літня гроза напоїла живлющою вологою не тільки природу рідного краю, а й наші серця.

Інші твори:

Твір-опис (розповідь) на тему «Дощ»

Твір на тему «Літній дощ»

Твір на тему «Осінній дощ»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>