Твір на тему «Дитинство»

Моє дитинство

Моє дитинство

Коли говорять стару, «заїжджену» істину про те, що дитячі роки — найкращий час у житті, я з нею згоден. Мої дитячі роки — це найсвітліша пора. В мене воно було повним чудес і фантазій. Дитиною я вірив у магію, русалок, лісових духів та інших казкових істот. Я вважав, що раз про них говорять, значить, вони існують насправді.

Дитячі роки я, здебільшого, проводив у бабусі в селі, на природі. Цікавився звірятами. Ми сиділи в кущах біля річки й чатували їжачка, щоб подивитися, чи дійсно він грає на скрипці.

Я був впевнений, що по ночах всі звірі збираються і розмовляють між собою. Всі, навіть кішки й миші, білки з сусіднього лісу. Вірив, що до домашніх тварин приходять у гості зайці з лісу. Що є такий момент, коли ніхто ні за ким не полює, а всі дружать. Дуже шкодував, що так солодко сплю, що не встигаю ніяк їх підстерегти…

Для мене тоді все було чарами, все цікаво. Повалятися у бабусі на гірці ошатних подушок під старомодними фіранками… І обов’язково — з кішкою! Викупатися в тазику! Піти з дідом на річку рано-вранці, канючити, «тріпати йому нерви», поки він ловить рибу. Я в дитинстві був «мерзлячим», тобто швидко зяб і вередував. А як весело було ганятися по всьому двору за чорним кошенятком! У дитини стільки цікавих занять і радощів!

Ще в мої дитячі роки ми з друзями любили обладнати собі «хатки». Одна наша хатка була на дереві, ми повісили на неї замок, щоб показати, що тут справжній будиночок. Ми сиділи між гілками, розділивши дерево на «кімнати». А вночі зносили туди ліхтарики. Загалом, ми жили, наче справжні ельфи!

Я згадав свої дитячі роки, поки писав твір, і мені так захотілося повернутися в дитинство…

Інші твори:

Твір «Чи легко бути молодим?»

Твір-роздум на тему «Коли людина стає дорослою»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>