Твір-розповідь про навчання

Навчання — головне наше завданняНавчання — головне наше завдання

Всі ми знаємо, що «землю прикрашає сонце, а людину — праця». Для школяра головна праця — це навчання.

«Навчання — головне наше завдання», – закликає учнів до отримання знань мудре прислів’я. Дійсно, вчитися нелегко. Але потрібно обов’язково поповнювати свій багаж знань. У сучасному суспільстві трудяться розумні люди. Вони створюють і керують розумними машинами, механізмами, системами. Для того, щоб не відчувати себе в такому суспільстві білою вороною, приносити користь суспільству та самому собі, треба пізнавати світ науки, вчитися.

Розумова праця — одна з найскладніших. Мріяти — легко та приємно, а думати — важко. Проте, привчившись думати, учень набуває любов до праці, в нього виникає жага до розумової діяльності. Людина, яка звикла до розумової праці, не прагне до постійного неробства, вона нудьгує без праці, і звичайно, якщо є бажання, то знаходить її.

Таким чином, велика мета навчання — виховати в учнях звичку до праці. Це повинно відбуватися природним чином, адже потреба праці — вроджене почуття індивіда.

Всім відомо, що якби не було Сонця, то життя на Землі було б неможливе. Звідси й з’явилося образне прислів’я «Землю прикрашає сонце, а людину — праця». Сенс його простежується у порівнянні: як наша планета не може існувати без сонця, без сонячного світла, так і людина не може жити без праці. Якщо земля під дією сонячного тепла розквітає, одягається деревами й травою, по ній починають бігати різні тварини, а в небі літати й дзвінко співати птахи, то людина також ушляхетниться, якщо веде корисний, так би мовити, освічений спосіб життя.

Начитана, обізнана людина є цікавим співрозмовником, з нею приємно спілкуватися та проводити час. Але щоб набути знання, треба багато працювати.

Працьовиту людину поважають, люблять, їй пишаються. І навпаки, ледаря, що віддає перевагу проводити час в неробстві, ніхто не цінує, нікому він не потрібен і ніхто не помічає його зовнішньої краси, навіть якщо вона є.

Є ще таке гарне прислів’я: «Навчання — світло, а невчення — тьма». Її тлумачення схоже з вищенаведеним. Знання ведуть людину в майбутнє, «до світла», до прогресу та розвитку. Якщо ж не здобувати нові знання, людина залишається неосвіченою. Вона не зможе добре орієнтується в світі, а буде жити як ніби в темряві. Отже, невчення, невігластво — це темрява для людини.

Навчання та невпинна праця — це борг учня, школяра. Учень по-справжньому працює тоді, коли він усвідомлює, що крок за кроком долає одну трудність за одною.

І не варто боятися помилитися, адже не помиляється той, хто нічого не робить. Треба вчитися на своїх помилках і робити правильні висновки! Навчання — головне наше завдання!

Дивіться також:

Твір про школу. Текст-розповідь, есе

Поняття та значення слова «школа»

Роль школи в житті людини

Твір-розповідь про перший клас

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>