Твір «Професія вчителя»

Я люблю свою професію вчителя!

Професія вчителя

Важливість професії вчителя в суспільстві

Більшість людей, обираючи свою професію, спеціальність, відштовхуються від того, як ставляться до неї в суспільстві. Їх цікавить, що вона може дати в плані кар’єрного росту та фінансового змісту, престижна чи ні. І меншим чином звертають увагу на своє внутрішнє ставлення до зробленого вибору. На жаль, це реалії нашого життя…

Професія вчителя, педагога, вихователя — це одна з тих найважчих діяльностей у суспільстві, яка зачіпає не тільки фізичний, особистісний, але й духовний аспект.

Дитина, потрапляючи в середовище дитячого садка, потім шкільне суспільство, далі живучи життям навчального професійного освітнього закладу, проживає своє життя в постійному процесі виховання і навчання. Отже, вчителі — це ті люди, які впливають на процес становлення особистості в більшій мірі, ніж представники інших професій.

Моє педагогічне кредо

Що стосується мене, то моїм педагогічним кредо є той принцип, за яким я і намагаюся вчити та виховувати дітей — «Хто, якщо не ми?!»

В займенник «Ми» я вкладаю не всіх педагогів і вчителів, які займаються процесом виховання і навчання, а саме тих, хто живе своєю професією. Тих, хто любить свій предмет, самих учнів, живе їхнім життям і не є випадковою людиною в своїй професії. Тих вчителів, хто вміє співчувати й співпереживати, пропускаючи шкільне життя через себе, свої емоції, залишаючись небайдужими.

У сучасному світі багато жорстокості, несправедливості, негативних моментів. Тож тільки педагог, зі своєю мудрістю, може навчити не тільки слухати, а й чути, не тільки дивитися, а й бачити. Відчувати й пропускати через себе свої емоції, весь той калейдоскоп почуттів і вражень, що є в нашому житті. Суспільство потребує уважних, турботливих, відповідальних педагогів, які не зациклені на своєму «Я» та живуть бажанням навчити дітей не тільки знанню свого предмета, а й принципам гідного виховання. Потребує тих, хто здатний допомогти молодому поколінню бути активними членами суспільства, відповідальними сім’янинами, надійними товаришами, на яких можна покластися. Тих, хто спроможний виховати добрих, небайдужих, грамотних, освічених громадян своєї країни, які, у свою чергу, здатні будуть виростити гідне наступне покоління.

Хто, якщо не ми?

Хто, якщо не ми — нинішні педагоги, не навчимо дітей любити й розуміти науки, цінувати та поважати не тільки вчителів, але й всіх тих, хто веде їх по життю?! Тільки ми, сьогоднішні вчителі, можемо навчити дітей жити в сучасному світі, відповідаючи його вимогам. І я вірю, що, попри соціальні труднощі, деградацію моральних і загальнолюдських якостей особистості суб’єкта в соціумі, в нинішній час знайдуться саме такі педагоги, що гідні нести високе звання «Учитель». Можливо, їх меншість, але вони здатні навчати та виховувати наших дітей, бути значущою ланкою людства та виправдовувати своє покликання.

Щодо мене, то я зі впевненістю можу сказати: «Я люблю свою професію вчителя! Люблю те, що викладаю, та тих, кому викладаю. На мою думку, саме в цій любові полягає моє професійне щастя».

Дивіться також:

Твір-звернення про професію вчителя

Твір на тему «Вчительська праця»

Твір «Моя майбутня професія — вчитель»

Твір-роздум на тему «Моя майбутня професія»

Твір «Ким бути?»

Твір на тему «Вибір професії»

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>