Твір «Міфологічна основа п’єси «Пігмаліон» Б. Шоу»

загрузка...

Порівняння міфу й п’єси «Пігмаліон»

У міфі Пігмаліон є активним — він вільний, він творить. Те, що він створить, залежить тільки від його задуму. Галатея є його створенням, при цьому вона абсолютно пасивна. Це ж статуя. Але навіть оживши, вона залишається настільки ж покірною та податливою своєму творцеві.

Пігмаліон не тільки створив образ, вирізавши з кістки фігуру дівчини. Своїм ставленням до неї, своєю любов’ю він спровокував те, що статуя стала живою. Галатея не вселила своєю красою любов до себе Пігмаліона, в житті таке нерідко трапляється. Адже Галатеї не існувало доти, доки її не створив скульптор. Таким чином, її краса стала наслідком майстерності Пігмаліона, його вищого мистецтва. Галатея стала лише втіленням того образу, того ідеалу краси, який вже жив у душі творця. Саме в цей ідеал і був закоханий Пігмаліон до того, як втілив його в художній формі, в матеріалі.

Якщо Галатея, яка ожила в міфі, була втіленням покірності й любові, то Галатея, тобто Еліза, Бернарда Шоу піднімає бунт проти свого творця. Якщо Пігмаліон і Галатея в міфі уклали шлюб, то герої Шоу цього не зробили. За сюжетом п’єси Шоу ситуація принципово інша. Професор Хігінс ставився до Елізи Дулітл зовсім не так, як Пігмаліон до своєї Галатеї.

Генрі Хігінс і Еліза Дулітл — не Пігмаліон і Галатея

Перше враження може навести на думку, що у Шоу роль Пігмаліона відведено Генрі Хігінсу, талановитому вченому-лінгвістові, а роль Галатеї уготовано Елізі Дулітл, вуличній квіткарці. Еліза має успіх на посольському заході, чим дозволяє Хігінсу виграти парі, підтвердивши його наукову репутацію. Метаморфоза сталася, але завдяки природним здібностям дівчини та Пікерінгу. У міфі скульптор оживлює любов’ю статую, яку він сам і створив, а у Шоу ідеал формується з цілком живої дівчини. Крім того, в міфі немає сміттяра Дулітла.

У п’єсі Б. Шоу та у міфі про Пігмаліона різні фінали. На відміну від міфу, Еліза — зовсім не об’єкт обтісування й полірування, як це було зі шматком мармуру у справжнього Пігмаліона. Вона є активним учасником лінгвістичного експерименту професора. Професор Хігінс сам настільки неотесаний, що його власна мати благає його не приходити в її приймальні дні, а його бездоганна щодо фонетики мова пересипана лайкою. Професор не блищить ані розумом, ані тактом, ані вдячністю. Який вже там Пігмаліон з міфу?!

Отже, можна зробити висновок, що Бернард Шоу просто насміявся над нами. У професора Хігінса нічого спільного з міфом про Пігмаліона не проглядається.

Перегляньте також:

Твір «Кожна людина — Пігмаліон свого життя»

Твір «Народження особистості в п’єсі «Пігмаліон» Б. Шоу»

Яке послання до людства містить п’єса «Пігмаліон»?

Чого вчить професора Хігінса Еліза Дулітл?

Твір «Експеримент над людиною професора Гіґґінса»

Чим не сподобалася пані Хігінс ідея «удосконалення» Елізи?

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>