Твір на тему «Школа»

Школа – осередок освіти, добра і гармонії

Школа

Що для кожного з нас означає слово «школа»? Для будівельника — це гордість за ще один вибудуваний будинок на користь людям, для вчителя — робота, для учня — місце, де він отримує знання. І абсолютно для всіх школа — це витік річки, довжина якої обчислюється не кілометрами, а роками життя, набутим досвідом, знаннями, уявленнями про хороше й погане. Річки, яка пов’язує десятки поколінь.

У школі багато разів можна почути слово «перший»: перший дзвінок, перший клас, перший підручник, перший вчитель, перші прочитані й написані слова, перші успіхи, перше кохання, перший бал. Це можна порівняти з підйомом по сходах. Кожну потрібно подолати. Стоячи внизу, думаєш, як багато ще потрібно пройти. Стоячи нагорі, міркуєш: як швидко пройдено цей шлях. А яким буде наступний?

На будь-якому шляху, особливо новому, незвіданому, необхідний надійний провідник. Ними для нас стають шкільні вчителі. Від того, якою буде наша перша вчителька, залежить, чи навчимося ми довіряти іншим педагогам. У неї особлива місія. Беручи нас, нетям, з батьківських рук, вона стає нам мамою в школі. Вона вчить нас не тільки писати та рахувати, але і допомагає зрозуміти, що таке дружба, сім’я, Батьківщина.

Кажуть, що школа — це навчальний заклад. Це, звичайно, так. Але не можна обмежуватися тільки цим сухим поняттям. Школа – це осередок освіти, добра та гармонії. Велику частину часу ми проводимо саме тут, спілкуємося один з одним, пізнаємо характери однокласників, вчимося жити з «йоржистими» та із задоволенням слідуємо за лідерами. Школа стає сім’єю, в якій у кожного свої обов’язки, сім’єю, яка допоможе в скрутну хвилину, сім’єю, яка завжди чекає своїх дорослих пташенят, що розлетілися хто куди.

Що таке школа у моєму розумінні?

Школа — це не просто будівля. Це храм знань, адже вона покликана вчити. Але вчити можна не тільки тому, як довести теорему Піфагора чи як скласти твір. Вчити можна взаємодопомоги, терпіння, вибору майбутньої професії та подальшого життєвого шляху. Учитель теж даний нам згори, щоб вчити. Але він дається нам і для того, щоб навчитися бачити й розвивати в собі все найкраще, борючись і долаючи власні недоліки, що заважають рухатися вперед.

У першому класі ми вчимося жити в школі. А потім ми навіть не помічаємо, що школа вже давно живе в нас. Ми зростаємося з нею, стаємо єдиним цілим. Ми думаємо про школу, коли лягаємо спати та коли починаємо новий день.

Батьки питають нас, як справи, а ми розповідаємо, що сталося в школі. Вони навіть трохи заздрять нашим вчителям, тому, скільки місця вони займають у наших серцях. Волею-неволею і вони включаються в це життя, стають «частиною педагогічного процесу», як то кажуть у розумних книжках з педагогіки.

Швидко летять шкільні роки. Ось уже позаду перший клас, другий, п’ятий. Ось і випускні іспити позаду, і ми з двоїстим почуттям збираємося на випускний. Ми надзвичайно раді цій події, а в очах стоїть непідробний смуток. Школа позаду. Як швидко пройдено цей шлях!

Дивіться також:

Твір про школу. Текст-розповідь, есе

Твір-опис «Шкільне подвір’я»

Поняття та значення слова «школа»

Роль школи в житті людини

Твір-розповідь про навчання

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>