Твір про український народ (текст у публіцистичному стилі на суспільну тему)
Я — українка. Належність до українського народу — це не просто моя національність. Це не тільки типові риси зовнішності, а дещо глибше та важливіше.
Від самого народження разом з мовою, теплом материнських рук, лісами й полями, запахами трав і сосен, піснями та казками ми вбираємо в себе всю красу почуттів і найкращих людських рис. А разом з нею — і сам дух народу, до якого належимо.
Попри нескінченні бої за свободу, постійний гніт чужоземних ідеологій, Україна зберегла свої звичаї, традиції, свій вольовий дух. «Втім, як і всі інші», — подумає дехто. Так, але зі своїми особливостями. Досі тут живуть веселі, добрі та щедрі люди з величезним фольклорним надбанням та пристрастями. Це сміливий та волелюбний народ з багатою історією та розвиненою культурою.
Привітність, чуйність, гостинність, щирість та широта душі — ті риси, які властиві практично всім мешканцям України. Так вважають численні туристи та інші гості нашої країни.
На мою думку, найкраще український характер демонструють народні танці під національні мелодії. Причому, вони не є застарілим та неактуальним явищем — без них не обходиться жодне сучасне свято будь-якого масштабу. Вони не залишать без уваги жодного з присутніх, кожного змусять відчути «своїм» на святковому заході та будь-кого «увіллють» у річку загальних веселощів.
Зрозуміло, все, про що йшлося вище, розкриває характер наших громадян лише з одного боку. Але це становить основну відмінність у порівнянні з іншими націями. Тому до загального патріотичного відношення до своєї Батьківщини в мене додається невимовна гордість за свій народ.
Отже, я пишаюся своєю належністю до українського народу!
Подібні твори:
Короткий твір, есе, речення про українську мову
Твори на тему «Моя Батьківщина — Україна»
Батьківщина в нас одна-єдина. Це соборна Україна!