Твір-опис «Шкільне подвір’я»

Зимове шкільне подвір’я

Шкільне подвір'я

Надворі зима. В середині січня канікули закінчилися. Учні знову кожен день ходять до школи.

На шкільному подвір’ї жваво. Вранці учні поспішають на заняття, а вдень — додому. Тільки під час уроків там нікого немає. Всі учні знаходяться в будівлі школи. Подвір’я відгороджене парканом, тож ніхто зі сторонніх сюди не зайде.

Взимку часто випадає сніг. Тоді шкільне подвір’я стає білим, ошатним. Але це триває недовго. Двірники беруть лопати та розчищають подвір’я від снігу. Вони роблять стежки, щоб учні й вчителі мали змогу без перешкод потрапити до школи.

Наше шкільне подвір’я завжди чисте й доглянуте. На його території струнким рядом ростуть високі тополі. У центрі подвір’я розташовані квіткові клумби, біля яких встановлені затишні лавочки. Взимку ці клумби зазвичай вкриті шаром пухкого снігу, а лавочки порожні.

Після закінчення уроків на шкільному подвір’ї дуже весело. Звідти щодня лунає гомін і щасливий дитячий сміх.

Опис шкільного подвір’я

Напевно, всі шкільні подвір’я дуже схожі одне на одне. Великий квадрат асфальту, сліди старої фарби після давно минулого свята першого дзвоника, нерівно намальовані крейдою «класики». Навколо школи висаджені тополі, каштани, яблуньки. По кутах газонів наполегливо протоптані стежки, що виручають нас під час кросу на уроці фізкультури.

Навесні й на початку осені шкільне подвір’я — це хлоп’яче царство, вавилонське стовпотворіння, особливо перед уроками та під час перерв. А коли йдуть заняття, сюди прагнуть і ті щасливчики, що залишилися на цілий урок без учителів, і ті, кого чомусь «попросили з класу», і звичайні прогульники.

Весело на шкільному подвір’ї взимку на перервах. Ось де гарт і здоровий спосіб життя! Роздягнені, в одних светрах, хлопчики й дівчатка жадібно ловлять кожну секунду заслуженого, але завжди такого короткого відпочинку. Сніжки, сміх, жартівливі бійки, і раптом — дзвінок! Метушня, штовханина біля дверей — і знову у дворі біло, тихо, спокійно.

А влітку шкільний двір відпочиває разом з нами. Ні, він не пустує. Тут завжди знайдеться місце для велосипедистів, ролерів, бігунів і тих, хто просто тиняється без діла. Але все це — лише маленька крапля в порівнянні з тим бурхливим людським океаном, який розіллється тут зовсім скоро — першого вересня!

Інші твори:

Твір на тему «Школа»

Твір про школу. Текст-розповідь, есе

Роль школи в житті людини

Твір-розповідь про навчання

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован.

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>